CELA About Talents News Calendar Contact Reading Room

Facebook Instagram Newsletter LinkedIn
Paulina-Ionela Onujec

Paulina-Ionela Onujec is from Romania, and grew up in a commune on the Romania–Ukraine. She has spoken Ukrainian since she was little, as all the localities in the area around the border speak the Hutsul dialect. She graduated from the Faculty of Letters in Cluj Napoca, then pursued a master's degree at the University of Bucharest, specialising in Slavic Cultural Studies. During her studies, she participated in volunteering and scientific sessions, various literary and biographical conferences for writers, and book presentations.

She worked at the Union of Ukrainians in Romania, at the magazine Ecouri Ucrainene, translating various literary texts, including the novel Darusya cea dulce (Darusya the Sweet) by the Ukrainian writer Maria Matios. She became very close to this novel, because the author’s language is similar to her own. She is currently enjoying working on multiple texts with different stories: a biographical novel called Constantin, depicting the life of a student at the beginning of his journey; Silence Comes First about a mother–daughter relationship; Girls, a historical account told by a grandmother about the Soviet era.

E-mail
cail.paulina17@gmail.com

Константин. Портрет

Translated from Romanian to Ukrainian by Paulina-Ionela Onujec
Written in Romanian by Iulian Bocai
8 minutes read

Гей, дівчата (It’s Both Heaven and Hell Here. Moldova: a Century of Lived History)

Translated from Romanian to Ukrainian by Paulina-Ionela Onujec
Written in Romanian by Paula Erizanu
6 minutes read

Першою приходить тиша

Translated from Romanian to Ukrainian by Paulina-Ionela Onujec
Written in Romanian by Ioana Maria Stăncescu
8 minutes read

Життя належить мені

Роман, написаний у формі детективу, «Життя належить мені» описує взаємини між трьома жінками з різним соціальним походженням: Анґела Поп, галеристка (і молода мати), Ґрета Рот, поліцейська з відділу вбивств, та Карла [Разія], секс-працівниця. Страждаючи від післяпологової депресії, Анґела гостро відчуває потребу в контролі — потребу, яка зрештою набуває форми інсталяції, створеної головною героїнею під назвою «Життя належить мені», присвяченої її доньці Елізі та сестрі Раїсі. До її плану входить Карла, з якою вона випадково знайомиться під час одного з виходів у місто, а також колишній однокурсник, журналіст Лазар Мітря. Однак Карла також є коханою — протягом короткого часу — Ґрети, поліцейської, призначеної розслідувати підозрілу смерть Анґели Поп. Різні сюжетні лінії переплітаються навколо цієї дилеми: чи є смерть Анґели вбивством, чи самогубством? Якщо це злочин, то хто винний? Чи є кілька співучасників? Підозрюваними у справі стають усі близькі «жертви». Підозра й напруження — як у наративі, так і між персонажами — зберігаються до самого кінця, коли ми дізнаємося, що Анґела Поп маніпулювала всіма стосунками, щоб здійснити свій задум: інсталяцію-маніфест. Бажання самогубства та ознаки психічної деградації персонажа розсіяні по всьому роману, проте вони не ведуть прямо до висновку, що саме це було вибором Анґели, тож дилема «вбивство чи самогубство» зберігається до фіналу книги. «Життя належить мені» деконструює стереотипи й упередження, пов’язані з родиною, гендером, сексуальністю та психічними розладами. Таким чином, роман завершується маніфестом, який закликає до роздумів, прийняття, розуміння та емпатії.
Translated from to Ukrainian by Paulina-Ionela Onujec
Written in by
7 minutes read
Loading...